-
1 flat
1. n1) площина, плоска поверхня2) рівнина, низина3) фаска, грань4) мілина; плоска обміль5) плоскодонка; баржа; шаланда6) широкий неглибокий кошик7) pl черевики без підборів8) амер. крислатий бриль9) розм. роззява; тупоголовий10) муз. бемоль11) амер., розм. спущена шина12) буд. настил13) бойок молотка14) зал. горизонтальна ділянка15) квартира (розташована на одному поверсі)16) pl будинок з кількох квартир17) поверх2. adj1) плоский, рівний; горизонтальний2) розпластанийto knock smb. flat — збити когось з ніг
3) що перебуває в тій самій площині4) нерельєфний5) мілкий, неглибокий6) плоскодонний (про судно)7) без підбора, на низькому підборі8) друк. флатовий (про папір)9) нудний, нецікавий; монотонний; в'ялий10) дурний; тупий11) пригнічений12) несмачний13) глухий, невиразний; фальшивий14) муз. бемольний15) тьмяний (про фарбу); бляклий; матовий16) фот. неконтрастний17) прямий, категоричний, ясний, остаточний3. adv1) плоско, рівно, гладко2) плиском, навзнаки3) ясно, прямо, категорично4) цілком5) точно, якраз6) фін. без процентів4. v1) робити рівним (гладким); вирівнювати2) надавати матового відтінку3) муз. знижувати на півтонуflat out — а) сходити нанівець; б) не справдити надій
* * *I [flʒt] n1) площина, плоска поверхня2) фаска, грань3) рівнина, низина; обмілина; плоска мілина або банка; низький берег4) плоскодонка; баржа; шаланда6) pl туфлі без підборів7) aмep. солом'яний капелюх з низькою тулією е широкими крисами8) cл. роззява, йолоп; тупиця9) мyз. бемоль10) театр. задник11) гриб-шляпух12) aмep. спущена шина13) cл. журнал великого формату, надрукований на тонкому папері14) гeoл. горизонтальний пласт; пологий покладflat wall — гipн. підошва пласта
15) бyд. настил16) тex. бойок молотка17) зaл., гipн. горизонтальна ділянка18) = flatcar19) гipн. приствольний двір ( у шахті)II [flʒt] a1) плоский, рівний, гладкий2) який простягся у всю довжину, плиском3) ( який знаходиться) у тій же площині; нерельєфний, плоский4) дрібний, неглибокий5) плоскодонний ( про судно)6) без підборів, на низькому каблуці7) штабовий, смуговий ( про залізо)8) вiйcьк. настильний9) пoлiгp. несфальцьований; листовий, флатовий ( про папір)10) гeoл. Полого спадний11) нудний, нецікавий; вя'лий, монотонний; заяложений ( про жарт); тупий, дурний12) кoм. млявий, нежвавий ( про торгівлю)13) у поганому настрої, пригнічений14) який видихався, позбавлений смаку (про пиво, газовану воду); який спустив повітря, спущений ( про шину); cл. без гроша, який розорився15) однаковий, однорідний16) неясний, глухий, нечистий, фальшивий17) мyз. бемольний; малий ( про інтервал)19) фoтo неконтрастний20) гpaм. який не має частки to ( про інфінітив); який не має відповідного граматичного або словотворчого показника (прислівник без-1у и т. п.)21) гpaм. середнього підйому ( голосний); дзвінкий ( про приголосний)22) прямий, ясний, певнийIII [flʒt] adv1) плоско, рівно, гладко2) плиском3) ясно, прямо, виразно, певно, категорично; зовсім4) точно, саме, рівно5) eк. без відсотківIV [flʒt] nblock of flats — багатоквартирний будинок; pl будинок, який складається з декількох таких квартир
2) поверх -
2 flat
I [flʒt] n1) площина, плоска поверхня2) фаска, грань3) рівнина, низина; обмілина; плоска мілина або банка; низький берег4) плоскодонка; баржа; шаланда6) pl туфлі без підборів7) aмep. солом'яний капелюх з низькою тулією е широкими крисами8) cл. роззява, йолоп; тупиця9) мyз. бемоль10) театр. задник11) гриб-шляпух12) aмep. спущена шина13) cл. журнал великого формату, надрукований на тонкому папері14) гeoл. горизонтальний пласт; пологий покладflat wall — гipн. підошва пласта
15) бyд. настил16) тex. бойок молотка17) зaл., гipн. горизонтальна ділянка18) = flatcar19) гipн. приствольний двір ( у шахті)II [flʒt] a1) плоский, рівний, гладкий2) який простягся у всю довжину, плиском3) ( який знаходиться) у тій же площині; нерельєфний, плоский4) дрібний, неглибокий5) плоскодонний ( про судно)6) без підборів, на низькому каблуці7) штабовий, смуговий ( про залізо)8) вiйcьк. настильний9) пoлiгp. несфальцьований; листовий, флатовий ( про папір)10) гeoл. Полого спадний11) нудний, нецікавий; вя'лий, монотонний; заяложений ( про жарт); тупий, дурний12) кoм. млявий, нежвавий ( про торгівлю)13) у поганому настрої, пригнічений14) який видихався, позбавлений смаку (про пиво, газовану воду); який спустив повітря, спущений ( про шину); cл. без гроша, який розорився15) однаковий, однорідний16) неясний, глухий, нечистий, фальшивий17) мyз. бемольний; малий ( про інтервал)19) фoтo неконтрастний20) гpaм. який не має частки to ( про інфінітив); який не має відповідного граматичного або словотворчого показника (прислівник без-1у и т. п.)21) гpaм. середнього підйому ( голосний); дзвінкий ( про приголосний)22) прямий, ясний, певнийIII [flʒt] adv1) плоско, рівно, гладко2) плиском3) ясно, прямо, виразно, певно, категорично; зовсім4) точно, саме, рівно5) eк. без відсотківIV [flʒt] nblock of flats — багатоквартирний будинок; pl будинок, який складається з декількох таких квартир
2) поверх -
3 против
про́тивпредлог 1. (напротив) kontraŭ;\против окна́ kontraŭ la fenestro;2. (навстречу) kontraŭ;идти́ \против ве́тра iri kontraŭ vento;3. (вопреки) kontraŭ, spite al;\против во́ли kontraŭ (или spite al) volo;♦ я ничего́ не име́ю \против э́того mi nenion havas kontraŭ tio;вы ничего́ не име́ете \против э́того? ĉu vi nenion havas kontraŭ tio?;\против про́шлого го́да rilate al la pasinta jaro.* * *предлог + род. п.1) (употр. при указании местоположения) enfrente de, frente aпро́тив до́ма была́ шко́ла — enfrente de la casa había una escuela
друг про́тив дру́га — uno frente a otro
поста́вить отме́тку про́тив фами́лии ( в списке) — poner la nota al lado del apellido ( en una lista)
2) (употр. при обозначении встречного действия) contraпро́тив ве́тра — contra el viento
идти́ про́тив ве́тра — ir viento en proa
плыть про́тив тече́ния — navegar contra la corriente
смотре́ть про́тив све́та — mirar a contraluz
3) (употр. при обозначении действия, совершаемого вопреки кому-либо, чему-либо) contra, en contraпро́тив пра́вил — contra las reglas
про́тив во́ли (жела́ния) — contra la voluntad (el deseo), a desgana, de mala gana
про́тив вся́кого ожида́ния — contra toda esperanza
поступи́ть про́тив со́вести — obrar contra su conciencia
идти́ про́тив кого́-либо — ir en contra (de), oponerse (непр.) (a), contraponerse (непр.) (a), enfrentarse (a)
4) (употр. при указании на противодействие кому-либо, чему-либо) contraлека́рство про́тив ревмати́зма — medicina contra el reumatismo
сре́дство про́тив ка́шля — remedio contra la tos (antitusivo)
сре́дство про́тив клопо́в — insecticida f
5) разг. (употр. при сопоставлении, сравнении) en comparación conизмени́ться про́тив пре́жнего — cambiar en comparación con el pasado
рост промы́шленности про́тив про́шлого го́да — el incremento de la industria en comparación con el año pasado
6) (употр. в знач. сказ.)быть про́тив — estar (en) contra
ты согла́сен? - Да, я не про́тив — ¿(estás) de acuerdo? - Sí, no estoy en contra
••за и про́тив — (el) pro y (el) contra
ничего́ не име́ть про́тив — no tener nada en contra
* * *предлог + род. п.1) (употр. при указании местоположения) enfrente de, frente aпро́тив до́ма была́ шко́ла — enfrente de la casa había una escuela
друг про́тив дру́га — uno frente a otro
поста́вить отме́тку про́тив фами́лии ( в списке) — poner la nota al lado del apellido ( en una lista)
2) (употр. при обозначении встречного действия) contraпро́тив ве́тра — contra el viento
идти́ про́тив ве́тра — ir viento en proa
плыть про́тив тече́ния — navegar contra la corriente
смотре́ть про́тив све́та — mirar a contraluz
3) (употр. при обозначении действия, совершаемого вопреки кому-либо, чему-либо) contra, en contraпро́тив пра́вил — contra las reglas
про́тив во́ли (жела́ния) — contra la voluntad (el deseo), a desgana, de mala gana
про́тив вся́кого ожида́ния — contra toda esperanza
поступи́ть про́тив со́вести — obrar contra su conciencia
идти́ про́тив кого́-либо — ir en contra (de), oponerse (непр.) (a), contraponerse (непр.) (a), enfrentarse (a)
4) (употр. при указании на противодействие кому-либо, чему-либо) contraлека́рство про́тив ревмати́зма — medicina contra el reumatismo
сре́дство про́тив ка́шля — remedio contra la tos (antitusivo)
сре́дство про́тив клопо́в — insecticida f
5) разг. (употр. при сопоставлении, сравнении) en comparación conизмени́ться про́тив пре́жнего — cambiar en comparación con el pasado
рост промы́шленности про́тив про́шлого го́да — el incremento de la industria en comparación con el año pasado
6) (употр. в знач. сказ.)быть про́тив — estar (en) contra
ты согла́сен? - Да, я не про́тив — ¿(estás) de acuerdo? - Sí, no estoy en contra
••за и про́тив — (el) pro y (el) contra
ничего́ не име́ть про́тив — no tener nada en contra
* * *part.1) gener. (употр. при указании местоположения) enfrente de, en contra, enfrente, frente a, contra2) colloq. (употр. при сопоставлении, сравнении) en comparaciюn con -
4 karşı
про́тив* * *1.противополо́жная сторона́karşıdan bir araba geliyordu — с противополо́жной стороны́ е́хала кака́я-то маши́на
karşıya geçmek — перейти́ на противополо́жную сто́рону
2.karşıda oturuyor — он живёт напро́тив
1) противополо́жныйkarşı mahalle — кварта́л, располо́женный напро́тив
karşı taraf — противополо́жная сторона́
2) несхо́дный, противоре́чащий [друго́му]karşı dava — юр. встре́чный иск
karşı parti — оппозицио́нная па́ртия
karşı takım — спорт. кома́нда-проти́вник
3. -ekarşı teklif — встре́чное предложе́ние, контрпредложе́ние
1) про́тив, напро́тив кого-чего; пе́ред кем-чемparka karşı oturmak — жить напро́тив па́рка
buna karşı — про́тив э́того
gripe karşı ilâç — лека́рство про́тив гри́ппа
2) по отноше́нию к кому-чему, относи́тельно кого-чегоsize karşı söz — а) выска́зывание про́тив вас; б) относи́тельно вас
ona karşı sempatim var — у меня́ к нему́ симпа́тия
3) под, к... ( о времени)akşama karşı — под ве́чер, к ве́черу
tren sabaha karşı istasyona geldi — к утру́ по́езд при́был на ста́нцию
••- karşı durmak
- karşı sına geçmek
- karşı gelmek
- karşı koymak
- karşı olmak
- kim karşı? -
5 dagegen
про́тив э́того [того́]ein Míttel dagégen — сре́дство про́тив э́того
sie kämpfen / stímmen dagégen — они́ бо́рются / голосу́ют про́тив э́того
ich hábe nichts dagégen, ich bin nicht dagégen — я ничего́ не име́ю про́тив, я не возража́ю, я не прочь
hat jémand étwas dagégen? — у кого́-нибудь есть возраже́ния (про́тив э́того)?
man muss éndlich étwas dagégen tun — на́до наконе́ц что́-то предприня́ть [сде́лать] про́тив э́того
Deutsch-Russische Wörterbuch der aktiven Wortschatz > dagegen
-
6 aleyh
про́тив кого-чегоaleyhimde — про́тив меня́
aleyhine dönmek — стать проти́вником кого-чего, преврати́ться в проти́вника кого-чего
aleyhinde bulunmak / söylemek — злосло́вить, спле́тничать о ком-чём
aleyhinde olmak — быть против кого-чего, выступа́ть про́тив кого-чего; быть в оппози́ции
aleyhine olmak — оберну́ться про́тив кого; быть / оказа́ться не в по́льзу кого
aleyhinize — не в ва́шу по́льзу
-
7 wogegen
про́тив чего́wogégen kämpfen sie? — про́тив чего́ они́ бо́рются?
wogégen stimmt er? — про́тив чего́ он голосу́ет?
ich weiß nicht, wogégen er áuftritt — я не знаю́, про́тив чего́ он выступа́ет
Deutsch-Russische Wörterbuch der aktiven Wortschatz > wogegen
-
8 against
про́тивwho is against? — кто про́тив?
- against timehe that is not with me is against me — кто не с на́ми, тот про́тив нас
-
9 wider
про́тив mit G, вопреки́ mit D. wider (alles) Erwarten про́тив ожида́ния, неожи́данно. wider alle Vernunft вопреки́ ра́зуму, рассу́дку вопреки́. wider Willen про́тив во́ли, вопреки́ жела́нию. wider besseres Wissen behaupten, daß … утвержда́ть заве́домо зна́я, что … etw. wider besseres Wissen tun де́лать с- что-н. заве́домо -
10 versus
про́тив, в отли́чие от чего-л.Brown v. the United States — юр де́ло "Бра́ун про́тив Соединённых Шта́тов"
free trade versus protection — свобо́дная торго́вля в отли́чие от протекциони́зма
-
11 za i przeciw
про и ко́нтра, за и про́тив -
12 pod włos
про́тив ше́рсти -
13 kontra
про́тив* * *versus;[ pro et kontra], se pro;[ slå kontra] reverse the engine,(fig) reverse one's policy; put the brakes on. -
14 гадәтенә каршы
про́тив (своего́) обыкнове́ния -
15 artı\ yönde
про́тив часово́й стре́лки -
16 протестовать
(про́тив)protest (against, at), object (to), remonstrate (against); make a protest (against)протесту́ю! (реплика адвоката или прокурора на суде) — objection!
-
17 counterclockwise
про́тив часово́й стре́лкиThe Americanisms. English-Russian dictionary. > counterclockwise
-
18 против
I нареч.име́ть что-л про́тив — have smth against; be against it; ( возражать) mind smth
вы ничего́ не име́ете про́тив того́, что я курю́? — do you mind my smoking?
быть про́тив — 1) = име́ть что-л про́тив 2) ( при голосовании) vote against
вы не про́тив, е́сли я закурю́ [откро́ю окно́; включу́ ра́дио]? — do you mind if I smoke [open the window; switch on the radio]?
при голосова́нии дво́е бы́ли про́тив — two people voted against, there were two votes against
II предл. (рд.)вы́ступить про́тив — oppose smth
1) ( напротив) opposite [-zɪt]; (прямо перед кем-л, чем-л) facingде́рево про́тив до́ма — the tree opposite the house
по́лка про́тив окна́ — the shelf opposite the window
он сел про́тив окна́ — he sat facing the window
друг про́тив дру́га — face to face, facing one another; vis-à-vis (фр.) ['viːzɑːviː]
2) ( навстречу движению или направлению чего-л) againstпро́тив тече́ния — against the current
про́тив ве́тра — against the wind
про́тив све́та — against the light
про́тив хо́да / движе́ния по́езда — with one's back to the engine
3) ( не в согласии с чем-л) againstборо́ться про́тив чего́-л — fight against smth
спо́рить про́тив чего́-л — argue against smth
он про́тив э́того — he is against it
он ничего́ не име́ет про́тив э́того — he has nothing against it, he does not mind
4) ( вопреки) contrary toпро́тив его́ ожида́ний всё сошло́ хорошо́ — contrary to his expectations, everything went well
5) ( по сравнению) to, as againstде́сять ша́нсов про́тив одного́, что он прие́дет сего́дня — it is ten to one that he will come today
III с. нескл.рост проду́кции про́тив про́шлого го́да — the increase [-s] in output as against last year
( довод не в пользу чего-л) conза и про́тив — pro and con
взве́сить все за и про́тив — weigh all the pros and cons
-
19 против
предлог + род. п.1) (употр. при указании местоположения) enfrente de, frente aпро́тив до́ма была́ шко́ла — enfrente de la casa había una escuelaдруг про́тив дру́га — uno frente a otroпоста́вить отме́тку про́тив фами́лии ( в списке) — poner la nota al lado del apellido ( en una lista)2) (употр. при обозначении встречного действия) contraпро́тив ве́тра — contra el vientoидти́ про́тив ве́тра — ir viento en proaплыть про́тив тече́ния — navegar contra la corrienteсмотре́ть про́тив све́та — mirar a contraluz3) (употр. при обозначении действия, совершаемого вопреки кому-либо, чему-либо) contra, en contraпро́тив пра́вил — contra las reglasпро́тив во́ли (жела́ния) — contra la voluntad( el deseo), a desgana, de mala ganaпро́тив вся́кого ожида́ния — contra toda esperanzaпоступи́ть про́тив со́вести — obrar contra su concienciaидти́ про́тив кого́-либо — ir en contra (de), oponerse (непр.) (a), contraponerse (непр.) (a), enfrentarse (a)4) (употр. при указании на противодействие кому-либо, чему-либо) contraлека́рство про́тив ревмати́зма — medicina contra el reumatismoсре́дство про́тив ка́шля — remedio contra la tos (antitusivo)сре́дство про́тив клопо́в — insecticida f5) разг. (употр. при сопоставлении, сравнении) en comparación conизмени́ться про́тив пре́жнего — cambiar en comparación con el pasadoрост промы́шленности про́тив про́шлого го́да — el incremento de la industria en comparación con el año pasado6) (употр. в знач. сказ.)быть про́тив — estar (en) contraты согла́сен? - Да, я не про́тив — ¿(estás) de acuerdo? - Sí, no estoy en contra••за и про́тив — (el) pro y (el) contraничего́ не име́ть про́тив — no tener nada en contra -
20 contre
%=1 prép.1. (opposition) про́тив (+ G);je vote contre son projet — я голосу́ю про́тив его́ прое́кта; contre mon gré — про́тив моего́ жела́ния; nager contre le courant, — плыть ipf. про́тив тече́ния; je suis contre de tels procédés — я про́тив таки́х ме́тодов; je n'ai rien contre ce plan — я ничего́ не име́ю про́тив <я не про́тив> э́того пла́наlutter contre la guerre — боро́ться ipf. про́тив войны́;
║ вопреки́ (+ D); напереко́р (+ D);contre vents et marées — напереко́р стихи́ям <всему́>, невзи́рая ни на чтоcontre l'avis de tous — вопреки́ <напереко́р> о́бщему мне́нию;
║ от (+ G), про́тив (+ G);s'assurer contre l'incendie — страхова́ться/за= от пожа́ра; un remède contre la grippe — лека́рство от <про́тив> гри́ппаune assurance contre l'incendie — страхова́ние от огня́ <от пожа́ра>;
║ на (+ A);il est fâché contre son père — он серди́т на отца́
je me suis cogné la tête contre le mur — я уда́рился голово́й об сте́нуla voiture s'est jetée contre un arbre — маши́на вре́залась в <нале́тела на> де́рево;
2. (proximité) к (+ D) (avec idée de déplacement); у (+ G), о́коло (+ G), во́зле (+ G), ря́дом (с +); ↑вприты́к к (+ D);s'appuyer contre la porte — прислоня́ться/прислони́ться к двери́; il tomba la face contre terre — он упа́л ничко́м <лицо́м вниз>; nous avons placé le canapé contre le mur — мы поста́вили дива́н к стене́ <у стены́>; le rosier pousse contre le mur — ро́зовый куст растёт у стены́; sa maison se trouve tout contre l'église — его́ дом нахо́дится <стои́т> во́зле це́ркви <ря́дом с це́рковью>; il s'assit tout contre moi — он сел ря́дом со мнойil s'est serré contre moi — он прижа́лся ко мне;
3. (échange, proportion, comparaison) на (+ A); про́тив (+ G); взаме́н (+ G), в обме́н на <за> (+ A);║ le rendement a atteint 15 quintaux à l'hectare contre 10 dans le quinquennat précédent — урожа́йность дости́гла пятна́дцати це́нтнеров с гекта́ра про́тив десяти́ в предыду́щей пятиле́тке; ils se battent à dix contre un — они́ вдесятеро́м деру́тся про́тив одного́; être élu avec 20 voix contre 3 — быть и́збранным два́дцатью голоса́ми про́тив трёх; je parie à 10 contre 1 — держу́ пари́ де́сять про́тив одного́ ║ un envoi contre remboursement — посы́лка <почто́вое отправле́ние> нало́женным платежо́м ║ la course contre la montre — соревнова́ние на лу́чшее вре́мя;je te donne mon couteau contre ton briquet — я даю́ тебе́ [свой] нож в обме́н на [твою́] зажига́лку
fig. стремле́ние уложи́ться в сжа́тые <в ограни́ченные> сро́ки; спе́шка (hâte)CONTRE %=2 adv. про́тив;je ne suis pas contre — я не про́тив, я непро́чь fam.je vote contre — я голосу́ю про́тив;
║ ря́дом;il habite tout contre — он живёт совсе́м ря́дом;
il est charmant, par contre sa sœur est insupportable — он очарова́телен, но зато́ его́ сестра́ невыноси́ма
■ m 1:les pour et les contre se trouvaient presque à égalité [— голосо́в] «за» и «про́тив» бы́ло почти́ по́ровну; avez-vous bien pesé le pour et le contre? — вы хорошо́ взвеси́ли все «за» и «про́тив»?le pour et le contre «— за» и «про́тив»;
2. (billard):faire un contre — бить ipf. от бо́рта
См. также в других словарях:
про́тив — предлог с род. п. 1. Употребляется при указании лица, предмета, места и т. п., перед которым находится кто , что л. или происходит что л.; напротив. [Штабс капитан] указал мне пальцем на высокую гору, поднимавшуюся прямо против нас. Лермонтов,… … Малый академический словарь
Реа́кция транспланта́т про́тив хозя́ина — (Реакция «трансплантат против хозяина») см. Болезнь гомологичная … Медицинская энциклопедия
Реа́кция хозя́ин про́тив транспланта́та — (Реакция «хозяин против трансплантата») см. Реакция отторжения трансплантата … Медицинская энциклопедия
наїтивізм — у, ч. Вчення про містико релігійний характер пізнання, згідно з яким істина розкривається не раціонально логічним шляхом, а раптово, без підготовки, через миттєве натхнення чи за допомогою думки, підказаної людині у вигляді божественного… … Український тлумачний словник
примітив — а, ч. 1) Те, що відзначається низьким або початковим ступенем розвитку. || Те, що відзначається збідненістю, поверховістю. || Елемент, що його не можна розкласти на більш прості форми. •• Приміти/в вве/дення спец. елементарна сукупність даних,… … Український тлумачний словник
против — диал. проти, проть напротив , севск. (Преобр.), донск. (Миртов), укр. проти, против, блр. процi, прэ̀цi, др. русск. противъ, противу, ст. слав. противъ, противѫ πρός (Супр.), болг. против (Младенов 531), сербохорв. про̏ти̑в, также про̏ħу напротив … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
противень — род. п. вня м. четырехугольная жестяная сковорода , железный с загнутыми краями лист для выпечки пирогов , посл. также диал., кашинск. (См.). Из нем. Bratpfanne сковорода , возм., с обработкой по народн. этимологии под влиянием слова против; см.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Против — I нескл. м. 1. Довод не в пользу кого либо, чего либо. 2. Употребляется как сказуемое; соответствует по значению словам: не согласен, не согласна. II нескл. мн. Отрицательные стороны чего либо, отрицательные качества чьи либо, кого либо. III… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Против — I нескл. м. 1. Довод не в пользу кого либо, чего либо. 2. Употребляется как сказуемое; соответствует по значению словам: не согласен, не согласна. II нескл. мн. Отрицательные стороны чего либо, отрицательные качества чьи либо, кого либо. III… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Против — I нескл. м. 1. Довод не в пользу кого либо, чего либо. 2. Употребляется как сказуемое; соответствует по значению словам: не согласен, не согласна. II нескл. мн. Отрицательные стороны чего либо, отрицательные качества чьи либо, кого либо. III… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Против — I нескл. м. 1. Довод не в пользу кого либо, чего либо. 2. Употребляется как сказуемое; соответствует по значению словам: не согласен, не согласна. II нескл. мн. Отрицательные стороны чего либо, отрицательные качества чьи либо, кого либо. III… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой